Посилення процесів міжнародної інтеграції, створення в 1995 році Світової організації торгівлі (СОТ) підвищило можливості експорту малих і середніх підприємств країн, що розвиваються на розвинені ринки, зокрема в ЄС. СОТ майже усунула використання країнами-членами тарифних бар'єрів в міжнародній торгівлі, а саме - встановлення порівняно високі митні збори для захисту внутрішнього виробника від імпортної конкуренції. Цей процес призвів до того, що розвинені країни для захисту свого ринку почали більш активно використовувати деякі нетарифні бар'єри. В основному використовуються близько 11 нетарифних заходів, в тому числі вимоги до безпеки і якості імпортованої продукції, санітарні, екологічні, фітосанітарні та ветеринарні стандарти і т.д.
Вимоги до продукції в ЄС
В першу чергу азербайджанським виробникам необхідно врахувати, що вся імпортована в ЄС тваринницька і рослинна продукція повинна відповідати не тільки узагальненим вимогам Єврозони, а й вимогам країн-членів, для продажу яких призначена продукція. Зокрема, імпортована в ЄС продукція тваринництва та рослинництва повинна відповідати:

• вимогам Конвенції з міжнародної торгівлі видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою знищення (CITES);
• директивам Європейської комісії;
• вимогам відомства країни призначення, що займається видачею дозволів на імпорт;
• вимогам наукових установ, що діють як консультативний орган.

В ЄС вимоги до продукції досить деталізовані, і в залежності від конкретного виду країні призначення можуть знадобитися додаткові документи.

До речі, Єврокомісія підготувала корисні інформаційні ресурси для підприємців країн-експортерів, які бажають продавати свою продукцію покупцям в ЄС. Ще в 2004 році був створений веб-сайт Служби підтримки експорту ( http://exporthelp.europa.eu/thdapp/index_en.html ), Покликаний стати універсальним джерелом інформації про експорт до Європи.
На сайті Служби, який діє на шести мовах, в тому числі російською, можна знайти інформацію про вимоги, що пред'являються до продукції, податки і мита на імпорт, що підлягають сплаті, або про преференційний угоді, умовами якого можна скористатися для ввезення товарів в ЄС. Правда, сайт досить великий, і без допомоги фахівця не кожен може розібратися, що до чого.
Можливість пільгового експорту в ЄС
Стандарти та документація - це основний бар'єр на шляху до ринку ЄС. З 1 січня 2009 р ЄС включив Азербайджан до переліку країн-бенефіціарів оновленої програми Узагальненою системи преференцій (Generalized system of preference, «GSP +»), яким в Європі надають самий пільговий режим торгівлі. Для національних підприємців це створило можливості пільгового експорту в ЄС продукції по 7,2 тис. Найменувань.
По суті, даний режим передбачає звільнення постачальників від імпортних мит або ж застосування пільгових мит для певної групи товарів. Але реальність така, що підприємці Азербайджану використовують лише 58,5% потенціалу експорту в ЄС по режиму преференції. Зокрема, найбільше використовується потенціал експорту сільськогосподарської продукції (87,6%), промислових товарів (43,9%), в той час як в сфері текстильного експорту національні виробники його майже не використовують.

Наприклад, в 2009 р азербайджанські компанії експортували в ЄС в цілому продукції на суму 7,287 млрд євро. З цього обсягу по режиму GSP в ЄС можна було експортувати продукцію на суму 60,502 млн євро, а фактично за пільговим режимом в ЄС було експортовано продукції тільки на 35,407 млн ​​євро.
Місцеві виробники мають потенціал експорту сільськогосподарської продукції в ЄС по режиму GSP всього на суму 20,487 млн ​​євро, але фактично експорт склав лише 17,954 млн євро. У сфері промислової продукції Азербайджан має потенціал експорту по GSP в 39,715 млн євро, але в реальності показник становить лише 17,452 млн євро.
На відміну від азербайджанських виробників, експортери Грузії і Вірменії більше використовують пільговий режим експорту в ЄС. За підсумками 2009 р грузинські експортери з потенціалу експорту по GSP використовували 77,3%, а вірменські - 89,8%. Справа в тому, що виробники в цих країнах більш поінформовані про найбільш пільгових каналах експорту в ЄС, ніж багато експортерів в Азербайджані.
Вигідні шляхи для малого бізнесу
Однак, як зазначає голова Центру досліджень сталого розвитку Наріман Агаєв, у підприємців Азербайджану є перспективи експорту сільгосппродукції, зокрема яблук, фейхоа, хурми, помідорів, огірків, вишні. В першу чергу потрібно шукати зовнішні ринки. Як показує світова практика, на зовнішній ринок підприємець може вийти безпосередньо, за допомогою партнерської угоди або побічно.

Перевагою прямого виходу на зовнішній ринок є можливість контролювання торгівлі та маркетингу на експортному ринку. Основними методами тут є звернення до закордонним компаніям-покупцям за допомогою електронної пошти, шляхом створення онлайн-магазину своєї компанії, відрядженням працівників за кордон для пошуку покупців на місці. Однак цей шлях дуже витратний, тому невигідний для малих підприємств.

Іншим варіантом виходу на зовнішній ринок є партнерство або створення альянсу. Експортер, знайшовши компанію-партнера на зовнішньому ринку, створює спільне підприємство (СП) і продає свої товари за допомогою даного СП. Тут витрати експортера порівняно нижче, так як йому не доводиться витрачати кошти на маркетингові дослідження. Правда, у експортера скорочуються можливості контролю ситуації на зовнішньому ринку. Зокрема, при цьому використовуються такі методи, як виробництво і продаж на ліцензійній основі або франчайзинг (виробництво і продаж на основі технології експортера і під його торговою маркою).
Більш вигідними шляхами виходу на зовнішній ринок для малих підприємців є непрямі шляхи, а саме експорт за допомогою посередників. Існує кілька варіантів.

• висновок домовленості з представниками або агентствами на зовнішньому ринку;
• дистриб'юторство або покупка товару за низькою ціною і продаж на зовнішньому ринку за вищою;
• митні брокери або компанії, що управляють експортом, виконують всю необхідну роботу по доставці товарів з країни-виробника в країни-покупця;
• торгові доми тощо.

Робота через посередників дозволяє скоротити витрати, так як експортер сам не виходить на зовнішній ринок. Крім цього, підприємець не витрачається на проведення маркетингових досліджень та залучення клієнтів. Однак негативною рисою цього шляху є те, що експортер не має маркетинговою інформацією про зовнішній ринок.
Азербайджанські підприємці, які бажають налагодити експорт в ЄС, можуть звернутися до консультантів, наприклад, до Фонду заохочення експорту та інвестицій ( www.azpromo.az ). На сайті відомства діє розділ «експортну пропозицію», який дозволяє ввести свою пропозицію в базу даних в режимі онлайн. При цьому необхідно вказати офіційну назву компанії, яка координує особа і координати. Фонд надає місцевим компаніям послуги з сертифікації та стандартизації продукції, правову, маркетингову допомогу тощо.