Автопортал || Авто - статьи

Сельскохозяйственная техника
Чтение RSS

Чи відповідає водій за невиконання вимог дорожніх знаків, встановлених незаконно?

Автор bazar76 На читання 6 хв. Переглядів 3.3k.

Хаотично встановлені, облізлий і давно не відповідають обстановці і умовам дорожні знаки заполонили всю територію України Хаотично встановлені, облізлий і давно не відповідають обстановці і умовам дорожні знаки заполонили всю територію України.

Найбільша їх кількість надається можливість спостерігати на транзитних дорогах різного рівня, будь-то дороги обласного значення, або республіканського. Саме в таких місцях і за такими знаками, а точніше виконанням їхніх вимог, нерідко ведеться ретельно спостереження з боку Державтоінспекції. Як наслідок багато незадоволених водіїв тим, що їм виписують великі штрафи за невиконання вимоги знаків, яких вони або взагалі не бачили, або як потім з'ясовується, в тому місці їх не повинно бути.

«ЗОВ» вже не раз писав і розповідав подібні історії. Ось деякі з них

Ні дня без ДАІ. Інспектори «гріють руки на« невидимих ​​»знаках
ДАІ Харкова продовжує творити беззаконня на площі Свободи
ДАІ більше немає?

Вимоги дорожніх знаків встановлюються главою 33 Правил дорожнього руху України, а пункт 1.3 Правил говорить, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил. Відповідальність за невиконання цих вимог встановлено ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особливості ж самих дорожніх знаків - їх форма, розмір, символи і вимоги до їх розміщення встановлюється стандартом ДСТУ 4100-2002. Відповідно до Закону «Про стандартизацію» виконання норм стандарту є обов'язковим для суб'єктів господарювання будь-якої форми власності, органів державної влади та об'єднань громадян.

Читач для себе відразу ж повинен розмежувати: глава 33 ПДР встановлює вимоги для водіїв, а стандарт ДСТУ 4100-2002 - для уповноважених посадових осіб органів державної влади. Так як згідно з пунктом 10.1.2 цього стандарту установка і демонтаж дорожніх знаків відбувається тільки за погодженням з органами ДАІ, значить до цих посадових осіб, в першу чергу, слід віднести співробітників Державтоінспекції.

Відповідальність за адміністративне правопорушення настає лише в разі наявності в діянні особи складу правопорушення, встановленого законному, в даному випадку ст.122 КУпАП.

Багатьох водіїв цікавить питання, чи виключає відповідальність за порушення вимог дорожнього знаку факт невідповідності це знака ДСТУ 4100-2002?

Почнемо з законодавчого визначення поняття «дорожній знак» - це технічний засіб організації дорожнього руху, яке має умовні позначення, символи, які інформують учасників дорожнього руху про умови руху, його особливості та необхідних режимах, а також про маршрут руху. Перелік і класифікація дорожніх знаків і їх вимоги до учасників дорожнього руху встановлюються главою 33 ПДР, а їх умовний зовнішній вигляд - додатком №1 до ПДР. Більш розширене розміри, форма, зображення і технічні умови до дорожніх знаків встановлюються ДСТУ 4100-2002. Ці два нормативно-правові акти встановлюють сім категорій знаків, чотири з яких висувають вимоги. Хоча пунктом 10.1.5 ДСТУ і дозволяється установка знака, непередбаченого стандартом або технічними умовами, але це жодним чином не означає, що водій може бути притягнутий до відповідальності за порушення вимог знаку, який йому з об'єктивних причин невідомий.

Об'єктивною стороною зазначеного порушення є вимогу дорожнього знаку, і якщо предмет, за порушення вимог якого водія притягли до відповідальності, за своїми фактичним характеристикам не відповідає стандарту (розмір, геометрична форма, колір), значить і дорожнім знаком його вважати не можна. А це означає, що і відсутня об'єктивна сторона правопорушення, тобто, відсутня і саме правопорушення.

Іншим досить важливим моментом є застосування дорожнього знака, правила, що регламентують таку процедуру, розташовані в главі 10 ДСТУ. Важливу норму в цьому контексті встановлює пункт 10.1.1, так як він забороняє розміщення знака таким чином, щоб його не змогли чітко бачити учасники дорожнього руху в будь-який час доби. Також знак не повинен бути загороджений від учасників будь-якими перешкодами, будь-то дерево, ліхтар, дроти. Такі норми цілком виправдані, адже якщо знак розміщений, припустимо, за кроною дерева, то водій об'єктивно не має можливості бачити знак, а значить і виконати його вимоги. У такому випадку відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, вина. Така подія прийнято називати казусом, безневинним діянням, так як водій порушує з причин, незалежних від нього.
Але є необхідність остудити запал деяких автомобілістів вважають, що недоцільно встановлений знак або доцільність розташування якого змінилася під впливом конкретних обставин, також виключає відповідальність водія за невиконання вимог знаку. Але це зовсім не відповідає дійсності, адже введення режимів дорожнього руху на ділянках доріг з допомогою знаків є прерогативою Державтоінспекції, і виконує таку функцію цей орган на свій розсуд керуючись принципом необхідності. Розміщувати або не розміщувати дорожній знак на конкретній ділянці дорозі, вирішують в ДАІ, а яким чином розміщувати - вирішено в ДСТУ 4100-2002, а ДАІ зобов'язаний виконувати ці вимоги.

Наведемо приклад: знак 2.2 «проїзд без зупинки заборонений» часто стає причиною непорозумінь водіїв, нібито порушили його вимоги. Згідно з пунктом 10.4.3 Стандарту вказаний знак повинен встановлюватися в місцях, де може бути встановлений знак 2.1 «дати дорогу», але не забезпечена видимість транспортних засобів, які наближаються по дорозі, що перетинається. За загальним правилом п.10.4.2 знак 2.2 встановлюється безпосередньо перед виїздом на дорогу, по якій знаками 2.3 «головна дорога» або 1.22, 1.23.1-1.23.4 надано переважне право проїзду зазначеного перехрестя. А спеціальне правило розміщення знака 2.2 вказує, що знак встановлюється в місці, з якого водієві транспортного засобу, що зупинився, забезпечено видимість транспортних засобів, що рухаються дорогою, яка перетинається. Попросту кажучи, найчастіше загальне правило розміщення знака 2.1 і спеціальне правило розміщення знака 2.2 збігаються, і найоптимальнішим місцем розміщення знака «проїзд без зупинки заборонений» є місце безпосередньо перед виїздом на перерізану дорогу.
І якщо Вас намагаються притягти до відповідальності за проїзд знака 2.2 без зупинки, за 100 метрів до пересічної дороги або на ділянці дороги, загородженій парканом, можете бути впевнені в своїй невинуватості і сміливо оскаржити протокол / постанову вищестоящого органу. Адже суть більшості дорожніх знаків вводити / змінювати режим на конкретній ділянці дороги з метою забезпечення безпеки дорожнього руху на ньому. На прикладі того ж знака 2.2, мета установки якого забезпечити безпеку дорожнього руху на перехресті, де не забезпечена видимість рухомих по дорозі, що перетинається транспортних засобів.
Іншими словами, ввести режим проїзду перехрестя, де не забезпечена видимість пересічної дороги, з обов'язковою зупинкою в місці, з якого така видимість забезпечена. Якщо вимоги знаку такої видимості не забезпечує, то і виключається правомірність існування такого знака в даному місці.
Так як знак повинен встановлюватися (а значить, і існувати) в строго певних Стандартом місцях, значить знаки, встановлені з порушенням таких вимог, не є певним знаком, в даному випадку знаком 2.2. А порушення вимог такого знака виключає відповідальність водія, так як відсутня об'єктивна сторона правопорушення, а саме дорожній знак 2.2.

Для наявності в діяннях водія об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, необхідний дорожній знак, який:
1. Чи відповідає встановленим ДСТУ 4100-2002 характеристикам (розміри, форма, кольори, символи);
2. Встановлено (застосований), згідно з правилами застосування дорожніх знаків (відстань, висота, обстановка), регламентованих главою 10 ДСТУ 4100-2002.

Якщо навіть знак підходить за першою ознакою (відповідає встановленій формі, розміром, кольором), але розміщений за критеріями, що не відповідає главі 10 Стандарту, то такий предмет певним дорожнім знаком вважати не можна, а значить такий дорожній знак не встановлює вимог, які учасники дорожнього руху зобов'язані виконувати, і за невиконання яких повинні нести адміністративну відповідальність.
Весь цей великий рада варто застосовувати не для легковажного порушення Правил дорожнього руху, а для захисту своїх прав від незаконного притягнення до відповідальності за дії, які водій не здійснював.

джерело