1. Ядерний щит Батьківщини Почнемо з самого головного - з радіоактивного попелу, а точніше - з ядерних...
2. БМП і т.п.
3. Гарні Калаші - постріляли від душі
4. На ньому захисних гімнастерка, вона з розуму мене зведе
5. Тільки вітер шумить в проводах
6. Нам розум дав сталеві руки-крила
7. Ворогові не здається наш гордий Варяг
8. Що б вони не робили, не йдуть справи
9. Збіг? Не думаю!
10. Банкрутство одно поразки

Ядерний щит Батьківщини

Почнемо з самого головного - з радіоактивного попелу, а точніше - з ядерних балістичних ракет, якими ми погрожуємо всьому світу і які забезпечують Росії місце в Радбезі ООН.

Так ось: держоборонзамовлення на стратегічні ядерні ракетні комплекси «Ярс» зірвано. Через важку економічну ситуацію і проблем з кредиторами Подільський електромеханічний завод не може своєчасно поставити обладнання для гідравлічних систем його пускових установок.

ПЕМЗ отримав аванс на 80% від обсягу поставок 2017 року, але закупівля комплектуючих вчасно не було проведено, а поставка обладнання не проводиться з червня 2016 року.

Ситуація з ПЕМЗ складна: «Ростех» володіє лише 20,5% акцій заводу (основним акціонером ПЕМЗ є депутат Держдуми Умахан Умаханов), все майно і договори ще в нульових було переведено на дочірню компанію ПЕМЗ - «ПЕМЗ-Спецмаш». Вона обтяжена боргами: наприклад, перед Ощадбанком сума заборгованості сягає 1,388 млрд руб.

Крім комплектуючих для стратегічних ракетних комплексів ПЕМЗ поставляє гідравлічні приводи, гідроелектропріводи і інші точні прилади для зенітно-ракетних комплексів С-300, ЗРК типу «Тор», «Бук», «Стріла-10», «Тунгуска» і «Панцир». Реактивні системи залпового вогню типу «Смерч» і «Ураган» теж залишаться без найважливіших компонентів. Сухопутна армія втратить грозу і гордість - ракетний комплекс «Іскандер-М».

Далі більше: в Подільському роблять гідравліку для рульових систем першої в світі підводного човна четвертого покоління, яка повинна в найближчі роки стати на озброєння і стати основною ланкою російського ядерного щита.

Для проекту 955 «Борей» ( «Юрій Долгорукий», «Северодвинск» і далі) на ПЕМЗ роблять також гравіметричні системи та інше високоточне секретне устаткування, без них підводний ракетоносець вартістю в десятки мільярдів рублів сліпий, глухий і некерований.

Теоретично, можна розгорнути дублюючі виробництво на Ковровському електромеханічному заводі. Але на це за оцінками фахівців, буде потрібно приблизно півтора року. А з урахуванням особливостей національної промисловості - від трьох років до «ніколи».

Проблеми у заводу давні, почалися ще в 2006 році. Тоді процедуру банкрутства вдалося припинити, чи вийде зараз - невідомо.

Броня міцна і танки наші швидкі

Ну, ядерну зброю це така штука, яка все одно ніколи не повинна бути використана. Інша справа - танки.

«Арматі» пам'ятаєте? Ну, ту саму, яка традиційно «не має аналогів в світі» і глохла на репетиції параду 9 мая? Її виробляє Уралвагонзавод. Той самий, начальник цеху якого, Ігор Холманских, погрожував приїхати в Москву щоб «з мужиками розігнати» опозиційні мітинги, за що отримав з царського плеча посаду повпреда президента в Уральському федеральному окрузі.

Так ось цей завод - банкрут. УВЗ повинен Альфа-банку 7,8 млрд руб основного боргу, 377,5 млн руб відсотків за користування кредитом, 99,1 млн руб пені за несвоєчасне погашення відсотків і 1,01 млрд руб пені за несвоєчасне погашення основного боргу. Ну і іншим кредиторам теж повинен суми поменше.

УВЗ це не тільки армату, але і ще близько 40 промислових підприємств, науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро в Росії і Європі. Входить до ТОП-100 найбільших військово-промислових корпорацій світу, займає 61-е місце в рейтингу світових виробників озброєнь за версією Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI). Всі російські танки і машини на їх базі проводяться на УВЗ.

Ну і, заодно, в стадії банкрутства знаходиться виробник броні для танків - АТ «Волгоградський металургійний комбінат« Червоний Жовтень ».

В кінці квітня 2016 року Альфа-банк звернувся до Арбітражного суду Москви з позовом про стягнення з «Червоного Жовтня» € 18,3 млн. Фінансове становище позичальника погіршилося, не оформлені поручительства і до підприємства подані численні судові позови. З початку 2016 року до «Червоного Жовтня» був поданий 31 позов на загальну суму майже 11 млрд руб.

Стягнути з «Червоного Жовтня» 5 млрд руб намагається його материнська структура Red October International, ще 3 млрд руб - кіпрський офшор Boonvision Ltd, контрольовані колишнім директором компанії.

Колишній гендиректор і власник «Червоного Жовтня» Дмитро Герасименко з кінця 2015 року знаходиться в Швейцарії. Разом з одним з топ-менеджерів «Червоного Жовтня» він проходить обвинуваченим у кримінальній справі про розтрату кредиту ВТБ на € 65,5 млн.

БМП і т.п.

Танки танками, але війну, як відомо, виграє піхота: прийшли, побачили, перемогли. Ось тільки в XXI столітті піхота зазвичай не ходить, а їздить на бойових машинах, але нашої, мабуть, доведеться пересуватися по-старому - пішим порядком.

Чергова справа про банкрутство розпочато щодо «Курганмашзавод» (КМЗ) за заявою ЗАТ «Хоффманн Професійний Інструмент». Це вже не перша заява про банкрутство КМЗ. 18 квітня було припинено справу про банкрутство «Курганмашзавод», подану «ковровского електромеханічним заводом».

Загальна сума позовних вимог до КМЗ наближається до 200 млн руб Заборгованість почала формуватися з кінця 2013 року, проблема стосується поставок оборонної продукції в рамках виконання держоборонзамовлення.

КМЗ - найбільше в РФ підприємство, що випускає БМП - бойові машини піхоти, що перебувають на озброєнні армій майже 30 країн світу: БМП-2, БМП-3, машини на їх базі, модернізовані БМП-1, БМП-2 і БМП-3, броньовані ремонтно-евакуаційна машина БРЕМ-Л, уніфіковане шасі на базі БМП-3. У червні 2013 року керівництво заводу заявило про створення перспективної середньої гусеничної платформи, що отримала назву «Курганец-25».

Гарні Калаші - постріляли від душі

Ну і що, що піхота піде пішки? Зате у нас є легендарний Автомат Калашникова, що став одним із символів Росії, поряд з балалайкою, матрьошкою і горілкою.

Ось тільки автомат у нас є, а його виробника більше немає - в Удмуртії ліквідовано знаходилося в стадії банкрутства протягом 5 років ВАТ «Концерн« Іжмаш ».

Концерн "Іжмаш" входив до групи «Іжмаш» і був головною компанією структури, яка об'єднувала підприємства з виробництва продукції військового призначення.

У 2010 році ГК "Ростехнології" провела аудит Групи компаній «Іжмаш», який показав, що ситуація на підприємстві склалася плачевна. До групи входило близько сотні юридичних осіб, частина з яких перебувала в стадії банкрутства і ліквідації. Більшість же з фактично діючих 32 юридичних осіб мало багаторівневу систему управління, дублюючі функції і високі накладні витрати.

Сумарні зобов'язання групи на початок 2011 року становили близько 19 млрд руб, на підприємстві були затримки виплат заробітної плати робітникам до півроку, зношені виробничі фонди, а рівень завантаження сучасного обладнання не перевищував 20%.

У вересні 2011 року по відношенню до «Іжмашу», як і інших юросіб групи, почали процедуру банкрутства. Всі зобов'язання, основні фонди та персонал перевели на утворене в червні того ж року ВАТ «НВО« Іжмаш », яке в серпні 2013 року було перейменовано у ВАТ« Концерн «Калашников».

Колишній «Іжмаш», а тепер «Концерн« Калашников », виробляє не тільки автомати, пістолети, підствольні гранатомети, снайперські гвинтівки і авіаційні гармати, а й військові катери, а так само високоточні керовані снаряди.

На ньому захисних гімнастерка, вона з розуму мене зведе

Ну, що виробника стрілецької зброї лихоманить - не біда. На складах повнісінько старих радянських «Калашів», головне - щоб солдати голими не ходили, а стару зброю можна підтримувати в порядку і ремонтувати.

З цим, правда, теж не все буває гладко: 29 листопад 2016 року Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленобласті визнав банкрутом екс-директора федерального державного унітарного підприємства (ФДУП) «Ленінградський комбінат по ремонту речового майна (ЛКРВІ) МО РФ» Сергія кухні, який раніше був засуджений за махінації при пошитті і ремонті речового майна Міноборони.

ЛРКВІ займається пошиттям форменого одягу для військовослужбовців Міноборони РФ, співробітників МВС, МНС Росії і Генпрокуратури РФ. Комбінат, в тому числі, шиє нову форму для військових.

Крім того, зараз судом розглядаються справи про визнання банкрутами ВАТ «775 артилерійський ремонтний завод», АТ «15 Арсенал Військово-Морського флоту» та ВАТ «18 Арсенал Військово-Морського флоту», що входять в «Ремвооруженіе».

Вони заборгували ТОВ «СПБ Будівельні машини», ВАТ НВО «Трансмаш-Сервіс» та АТ «Обороненергосбит», про який я розповім трохи пізніше.

АТ «Ремвооруженіе» займається гарантійним та сервісним обслуговуванням, модернізацією, ремонтом і утилізацією озброєння і військової техніки в інтересах Збройних сил РФ.

Тільки вітер шумить в проводах

Якщо солдати погано озброєні й одягнені - хай сидять в казармі. Грітися, правда, їм доведеться дровами, тому що з електрикою можливі проблеми.

Єдиний постачальник електроенергії для Міноборони РФ - ВАТ «Обороненергосбит», теж проходить у справі про визнання банкрутом за заявою ВАТ «Татенергосбит», ВАТ «Чітаенергосбит», МОЕСК, АТ «АтомЕнергоСбит» і ТОВ «Міжнародний розрахунковий центр Енергохолдинг».

У листопаді 2015 року компанія «Обороненергосбит» повідомила, що в зв'язку з неплатежами основних споживачів і населення у неї утворилася прострочена кредиторська заборгованість перед постачальниками оптового і роздрібного ринків електроенергії та мережевими організаціями.

Постачальники за це відключають йому подачу енергії, а «Обороненергосбит» звертається до органів військової прокуратури і антимонопольне відомство, щоб знову включили, а потім біжить в Міноборони клянчити грошей, які тут же йдуть в невідомому напрямку.

Головна військова прокуратура (ГВП) Росії в липні 2015 року виявила розкрадання на суму майже мільярд рублів на енергопостачання військових об'єктів. Колишнє керівництво «Обороненергосбита» завищувало вартість електроенергії, що постачається (на цьому вони вкрали понад 500 млн руб) і укладали «липові» договори з субпідрядними організаціями про нібито виконані роботи з обслуговування мереж (на ще 400 млн руб).

Порушено кримінальну справу, колишній гендиректор ВАТ «Обороненергосбит» Олександр Зміхновскій заочно арештований у справі про шахрайство в особливо великому розмірі і зараз переховується в Туреччині.

Нам розум дав сталеві руки-крила

Чи не задалося з наземними військами - не страшно, виручить авіація!

Обов'язково. Буквально відразу ж, як тільки челябінський радіозавод «Політ», доведений колишнім топ-менеджментом до межі банкрутства, подолає кризову ситуацію (випросити грошей) з Об'єднаної приладобудівної корпорації.

На цьому заводі проводиться устаткування для всієї аеродромної мережі Росії: системи радіолокації і навігації. Без них ні злетіти, ні сісти у наших літаків вийде.

До початку 2016 року заборгованість ЧРЗ «Політ» перед банками та іншими кредиторами перевищила 1,8 млрд руб. Тільки за останній рік рентабельність підприємства по чистому прибутку знизилася більш ніж на 80%, чисті активи зменшилися на 13%. У заводу багатомільйонна заборгованість по податках і зборах, виникли прострочення по кредитах.

А поки підприємство загиналося, його керівництво успішно приторговував земельними ділянками, заводськими приміщеннями та об'єктами інфраструктури на суму майже 1 млрд руб. І найімовірніше, це занижена в рази вартість.

Ну і свіжі новини: «ВЕБ-лізинг» (входить до групи Зовнішекономбанку) 9. січня 2017 р подав позов в Арбітражний суд міста Москви щодо авіабудівної компанії «Цивільні літаки Сухого» (ГСС) на суму 2,3 млрд руб. Третьою стороною зазначено ПАТ «Сухий». Про інші подробиці поки не повідомляється, але, думаю, ви вже здогадуєтеся, до чого йде справа.

Ворогові не здається наш гордий Варяг

Загалом, з авіацією непросто. Ну, можливо, з флотом не все так погано? Он, «Адмірал Кузнєцов» ж якось добрався до Сирії, щоб втопити пару наших літаків.

Правда, ВАТ «Балтійський завод» (який збирався допрацьовувати французькі «Містралі») зараз теж судиться відразу по декількох справах про визнання його банкрутом. Загальна заборгованість заводу перед 65 кредиторами складає 6,7 млрд руб.

Зараз «Балтійський завод» будує в основному криголами, хоча зовсім недавно робив для ВМФ Індії військові фрегати, а в радянські роки побудував чотири атомних ракетних крейсера: «Адмірал Ушаков», «Адмірал Лазарєв», «Адмірал Нахімов» і «Петро Великий».

Що б вони не робили, не йдуть справи

Створюється таке відчуття, що слово «військовий» це якесь прокляття, чорна мітка, гарантія невдач і банкрутства.

Так, нещодавно Арбітражний суд Москви за заявою Центробанку визнав банкрутом Військово-промисловий банк (ВПБ). В ході судового засідання представник ЦБ заявив, що станом на 6 вересня активи ВПБ складають 28,5 млрд руб, а заборгованість - 36,9 млрд руб. Однак пізніше тимчасова адміністрація представила суду оновлені дані, згідно з якими активи кредитної організації досягають лише 1,6 млрд із зобов'язаннями в 38 млрд руб.

Засновники банку - НВО «Антей» (системи ППО, в тому числі - злощасний «Бук»), МАК «Вимпел» (наша система ПРО), СЦС «Совінтел», Досить довгий час в капіталі ВПБ брали участь підприємства оборонної промисловості, пізніше вони вийшли зі складу засновників. На момент банкрутства ВПБ займав 89-е місце за активами серед російських банків.

Збіг? Не думаю!

Насправді нічого дивного в тому, що відбувається немає. З початку 2014 року і протягом двох наступних кризових років в Росії збанкрутувало понад 25 тис. Компаній. Число банкрутів перевищило навіть показник минулого кризи, коли за 2009-2010 роки неспроможними були визнані 24 тис. Підприємств.

Абсолютним лідером за кількістю банкрутств стала торгівля. У цій сфері працювала кожна четверта розорена компанія. За перше півріччя 2016 роки з ринку пішло 1,6 тис. Оптових і роздрібних підприємств. Це майже на 40% більше, ніж за той же період кризового 2009-го.

За торгівлею слід будівництво, операції з нерухомістю, сільське господарство, транспорт і так далі - країна в кризі, так і повинно бути. Промислові підприємства банкрутують рідше рівно по одній причині - їх мало.

У 2008 році майже третина стратегічних організацій ВПК можна було сміливо вважати банкрутами. З рештою ситуація була не набагато краще: тільки 15% вживаних ними технологій відповідали світовому рівню, основні фонди ще 8 років тому були зношені на 70%, а темп відновлення устаткування становив близько 3-4% в рік.

І за 8 років нічого не змінилося. Красти менше не стали, інвестиції в нові технології та обладнання незмінно виявлялися черговим розпилом, структурних реформ не було, нове покоління фахівців виростити не вдалося. Просто паразитували на радянських технологіях і розробках і все.

Крім того, прикриватися «стратегічним значенням» підприємств ОПК завжди було дуже зручно: «ми все розікрали, а що не розікрали, то бездарно витратили, але ми ж так важливі для обороноздатності країни, тому дайте ще грошей». І давали, раз по раз.

Після того, як закінчився період нафтового благоденства, скарбниця збідніла, а на поставку імпортних комплектуючих військового призначення та доступ до кредитних ресурсів були введені обмеження через санкції, тримати на плаву все це господарство стало ще складніше, ніж раніше, ось підприємства ВПК і почали знову падати одне за іншим.

Банкрутство одно поразки

І що, армія тепер залишиться без озброєнь і нас тут же завоює НАТО? Ні, зрозуміло. Я щось не помітив біля кордонів нашої неосяжної Батьківщини ворожих полчищ, та й накопиченого арсеналу цілком достатньо для того, щоб в найближчі роки не побоюватися військових загроз. Проте, банкрутство підприємств ВПК це і є ураження.

Ми, як країна, продемонстрували, що неадекватно оцінюємо свої сили; що нездатні утримувати навіть найважливіші з заявлених пріоритетів; що не можемо домогтися керованості ключових для обороноздатності країни підприємств; що злодійство у нас сильнішими за страх, патріотизму і здорового глузду.

На нас не потрібно нападати. Досить просто дочекатися, поки ця недієздатна конструкція зжере і переварить саму себе, переробивши спадщина СРСР в офшорні рахунки. І це - в кращому випадку.

У гіршому - в топку ВПК будуть кидати все нові і нові засоби, фактично відібрані у пенсіонерів і бюджетників, викачані з обескровленной економіки, взяті з останніх резервів. Натомість ми отримаємо наддорогу імітацію військової могутності, придатну тільки для внутрішнього вживання, і тільки наблизимо закономірний фінал.

Що буває з країнами-банкрутами, ви знаєте на прикладі СРСР, який програв попередню гонку озброєнь і багатьох інших держав-невдах: спроби санації, зовнішнє управління і, в підсумку, ліквідація - розпродаж або просто розтягування на шматки.